Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців. Випуск 2

Документів за вашим запитом не знайдено

Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців – це збірка відповідей на найбільш поширені питання представників регіональних і місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині децентралізованого управління дорожнім господарством в їхніх регіонах, містах, селах та селищах.

Розроблений експертами Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» на прохання та запити співробітників місцевих дорожніх підрозділів, Дайджест дорожніх «проблем» має чітку структуру у форматі «запитання-відповідь» за п’ятьма різними темами:

  1. Закупівлі,
  2. Проєктування,
  3. Контроль якості,
  4. Матеріали та технології,
  5. Дороги комунальної власності.

При цьому більшість з тем дозволяють прояснити питання, що можуть виникнути на кожному з етапів життєвого циклу інфраструктурного проєкту в усіх замовників дорожніх робіт і послуг, у той час, як остання допомагає вирішити спірні моменти управління саме магістральними дорогами та вулицями в населених пунктах.

Поставити власне питання та отримати на нього відповідь у наступному випуску Дайджесту можете і Ви, натиснувши кнопку “ПОСТАВИТИ ВЛАСНЕ ПИТАННЯ” і заповнивши відповідну форму.

ЗАКУПІВЛІ

ПРОЄКТУВАННЯ

МАТЕРІАЛИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ

Капітальний ремонт робіт по якому знаку проводимо? Авторський нагляд та тех. нагляд за яким кодом CPV проводити?

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708, відповідно до якого визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва.

Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 №1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок розміщення), пунктом 13 якого передбачено у разі визначення предмета закупівлі робіт під час заповнення інформації в електронній системі закупівель зазначення коду за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Обрання коду з урахуванням вимог Порядку розміщення здійснюється замовником самостійно, виходячи з того, який з кодів за показниками другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника найбільше відповідає предмету закупівлі.

Для зазначення коду Єдиного закупівельного словника при закупівлі робіт застосовуються коди за розділом 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт, серед яких замовник, враховуючи визначення предмету закупівлі, обирає за другою-п’ятою цифрами той код, що найбільше відповідає предмету закупівлі. Враховуючи, що в Єдиному закупівельному словнику відсутній код з окремою назвою «Капітальний ремонт», для закупівлі, наприклад, капітального ремонту будівлі можна використовувати код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

Послуги з технічного та авторського нагляду, як супровідні роботам послуги, що включені до кошторисної вартості робіт, у визначенні Закону є роботами. Водночас, при закупівлі авторського нагляду та технічного нагляду доцільно застосування кодів за розділом 71000000-8 Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги, серед яких можна знайти ті, які більш точно відображають сутність предмета закупівлі авторського нагляду та технічного нагляду. Такими кодом є, зокрема, 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт.

Серед багатьох Замовників побутує думка, що здійснення авторського нагляду за виконанням робіт з капітального ремонту, є правом лише автора розробника такого проекту. Проте відповідно до останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовник зобов'язаний проводити спрощені закупівлі, якщо очікувана вартість товару/робіт чи послуг становить 50 тис. та більше грн. Таким чином виникає ймовірність укладання договору з авторського нагляду не з автором проекту. Яким чином Замовник повинен проводити закупівлю таких робіт та у разі можливості укладання прямого договору відповідно до яких норм діючого Закону?

Для пошуку відповіді звернемося до законодавства.

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон про авторське право) об’єктами авторського права є, зокрема, твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва. В статті першій Закону про авторське право наведено визначення, за яким твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо). До майнових прав автора відповідно до статті 15 Закону про авторське право належить, зокрема, виключне право на використання твору, яке передбачає і право участі авторів у реалізації проєктів цих творів.

Згідно статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проєкту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Порядок проведення авторського нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури», відповідно до якого авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проєкту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту.

Тож, участь автора у реалізації проєкту є правом автора, авторський нагляд здійснюється саме автором проєкту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачає умови, за наявності яких замовник може здійснити закупівлю без застосування конкурентного відбору. Так, відповідно до п.2 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема у разі відсутності конкуренції з технічних причин. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток відповідно до п.2 частини другої статті 40 Закону у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності, зокрема, випадку відсутність конкуренції з технічних причин.

Отже, закупівля авторського нагляду у проєктувальника при вартості, що дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за 1,5 млн. грн., може здійснюватися відповідно до п.2 частини сьомої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, а при вартості, що дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн., – на підставі п.2 частини другої статті 40 Закону за переговорною процедурою закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин), оскільки встановлений законодавством порядок, за яким авторський нагляд здійснюється автором проєкту, іншими розробниками затвердженого проєкту або уповноваженими ними особами, не передбачає відбору на конкурентних засадах іншого виконавця авторського нагляду.

Роз’яснення обов’язковості застосування Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства, затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 17.08.2020 № 1572 при проведенні закупівель з капітального, поточного середнього ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з метою підвищення ефективності закупівель робіт з будівництва автомобільних доріг загального користування Державним агентством автомобільних доріг та державними організаціями, що належать до сфери його управління, та дотримання принципів публічних закупівель розроблені та затверджені наказом від 17.08.2020 №1572 Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства (далі – Рекомендаційна методологія).

Як зазначено у Загальних положеннях Рекомендаційної методології, вона складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках.

З огляду на вищезазначене, застосування Рекомендаційної методології не є обов’язковим для при проведенні закупівель з капітального, поточного середнього ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Замовникам, на яких покладено обов’язки здійснення закупівель робіт та послуг з ремонту доріг місцевого значення, при підготовці та проведенні закупівель доцільно звернути увагу на Рекомендаційну методологію, самостійно вирішуючи необхідність застосування тих чи інших її рекомендацій.

Обов’язковість застосування замовником положення ч.15 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до ст.16 цього Закону та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю у разі не надання учасником жодних документів/надання не в повному обсязі документів на право підпису та на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

У частині шістнадцятій статті 29 Закону також зазначений склад інформації, яку повинно містити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, зокрема, перелік виявлених невідповідностей.

Однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до п.1 частини першої статті 31 закону є: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Для застосування підстави відхилення тендерної пропозиції через невідповідність учасника встановленим кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям замовник має встановити цю невідповідність.

Водночас, частина шістнадцята статті 29 передбачає обов’язок замовника у разі виявлення невідповідностей розмістити повідомлення з вимогою про їх усунення, а згідно частини дев’ятої статті 26 Закону учаснику надається можливість виправлення виявлених замовником невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції.

В Законі не міститься ознак, за якими те чи інше відхилення від вимог тендерної документації в поданій інформації та/або документах визначається як невідповідність. Вважаємо, що вільне трактування замовником, яке саме відхилення відноситься/не відноситься до поняття «невідповідність», може спричинити ризик недотримання принципів публічних закупівель, зокрема добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі.

Практика розгляду скарг учасників на рішення замовників щодо відхилення тендерних пропозицій з підстави невідповідності кваліфікаційним критеріям показує, що за рішеннями АМКУ не надання замовником можливості учаснику виправити невідповідності щодо відсутності в тендерній пропозиції документів, які вимагалися тендерною документацією, зокрема, на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, є порушенням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону.

З рішеннями АМКУ щодо розгляду деяких таких скарг можна ознайомитися за посиланнями:
UA-2020-06-18-002633-b (рішення колегії АМКУ №16561-р/пк-пз від 02.09.2020 щодо скарги UA-2020-06-18-002633-b.b1, див. п.1.1)
UA-2020-06-01-001663-a (рішення колегії АМКУ №15720-р/пк-пз від 18.08.2020 щодо скарги UA-2020-06-01-001663-a.c1, див. пп. 1,3,4)

Отже, у разі не надання учасником у тендерній пропозиції документів (документу)/надання не в повному обсязі документів, які вимагалися на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю, замовник повинен розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей згідно частини шістнадцятої статті 29 Закону. У разі не виправлення учасником виявлених замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення повідомлення замовник згідно п.1 частини першої статті 31 Закону відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Питання щодо реалізації учасниками права виправлення невідповідностей в тендерних пропозиціях більш детально буде викладено в оновленому Посібнику ризиків закупівель в дорожній сфері, який наразі розробляється.

Чи потрібно робити повторну експертизу проєктної документації, якщо в ході робіт виникла необхідність у додаткових роботах, вартість яких не перевищує 300 тис. грн.

Нагадаємо, що питання проведення експертизи проєктів будівництва врегульовані Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 (далі – Порядок).

Експертиза є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва, метою проведення якої є визначення якості проєктних рішень, у тому числі щодо додержання нормативів з питань, зокрема кошторисної частини проєкту будівництва.

Обов’язковій експертизі відповідно до п.10 Порядку підлягають проєкти будівництва об’єктів, що, зокрема, споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, – щодо кошторисної частини проєкту будівництва.

Відповідно до п.11 Порядку експертизі також підлягають проєктні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проєкту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Згідно п.16 Порядку повторна експертиза проєкту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв’язку з необхідністю зміни проєктних рішень та/або у зв’язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проєктування.

Отже, якщо в ході виконання робіт за договором підряду виникла необхідність у зміні проектних рішень та, відповідно, додаткових роботах, після коригування проєкту будівництва необхідно проведення його повторної експертизи відповідно до Порядку, незалежно від вартості додаткових робіт.

Роль інженера-консультанта під час розробки проектної документації – незрозуміла роль та повноваження інженера-консультанта на етапі розробки проектної документації.

Базові послуги Інженера-консультанта які він може надавати Клієнту у відповідності до Збірника офіційних документів і роз’яснень «Ціноутворення у будівництві»:

1. Передпроектна стадія

Визначення переліку завдань, які необхідно виконати для реалізації Проекту. Розроблення концепції Проекту. Економічне та соціальне обґрунтування доцільності розроблення Проекту як складової вихідних даних для підготовки інвестиційного Проекту. Забезпечення топогеодезичної зйомки ділянки, відведеної під будівництво. Здійснення попередніх інженерно-геологічних вишукувань з метою визначення можливості розміщення об’єкту. Збір вихідних даних для проектування, у тому числі містобудівних умов і обмежень, технічних умов, складання завдання на проектування. Супровід розроблення інвестиційного проекту (у разі його розроблення).

Розроблення та надання Замовнику попереднього звіту, який містить фінансовий аналіз та прогноз ефективності Проекту, екологічні аспекти, дослідження соціального впливу а також перелік можливих ризиків для реалізації Проекту виходячи з проведеного аналізу та положень інвестиційного Проекту (у разі його розроблення).

2. Конкурс на проектні роботи

Підготовка тендерної документації. Надання Замовнику консультацій щодо процедури визначення переможця конкурсу. Участь у оцінці тендерних пропозицій. Узгодження положень та підготовка договірної документації між Замовником і Проектувальником відповідно до результатів конкурсу.

3. Стадія проектування

Надання Замовнику рекомендацій щодо оцінки варіантів розроблення Проекту, запропонованих Проектувальником. Контроль за виконанням графіку розроблення проектної документації. Аналіз проектних рішень, прийнятих Проектувальником, розгляд креслень та специфікацій. Супровід експертизи проектної документації. Перевірка та погодження рахунків-фактур, виставлених проектною та експертною організаціями за виконані роботи. Доповідь Замовнику щодо можливості затвердження проектної документації.

4. Конкурс на будівельні роботи

Підготовка тендерної документації. Надання Замовнику консультацій щодо процедури визначення переможця конкурсу. Участь у оцінці тендерних пропозицій. Узгодження положень та підготовка договірної документації між Замовником і Підрядником відповідно до результатів конкурсу.

У відповідності до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 08.08.2017 № 192 зі змінами, а саме зміни № 11 завдання та обов’язки інженера-консультанта, котрі стосуються розробки проектно-кошторисної документації:

1. Провідний інженер-консультант.
– Виступає представником інвестора (замовника) відповідно до укладеного договору в установленому законодавством порядку.
– Консультує інвестора з питань залучення проектних, генеральних підрядних організацій.
– Бере участь у підготовці договору підряду та контролює дотримання його положень усіма учасниками будівництва.
– Бере участь та вносить пропозиції щодо стадійності проектування, черг будівництва та етапів реалізації проекту.

2. Інженер-консультант І категорії
– Бере участь у здійсненні проектування.
– Відповідно до компетенції аналізує невідповідності, помилки чи пропуски в робочій документації та вживає заходи щодо їх усунення.
– Бере участь у здійсненні авторського нагляду протягом всього періоду будівництва.

3. Інженер-консультант ІІ категорії
– Бере участь у передпроектних роботах та підготовці вихідних даних щодо проектної документації на будівництво об’єкту.

4. Інженер-консультант
– Бере участь у контролі відповідності проектним рішенням використаних матеріально-технічних ресурсів, у перевірці обсягів виконаних будівельних робіт та якості будівельних матеріалів, у передпроектних роботах та підготовці вихідних даних щодо проектної документації на будівництво об’єкта. Виконує завдання, визначені цим 4 розділом, під керівництвом інженера-консультанта (будівництво) більш високої кваліфікації.

З чого складається проєктно-кошторисна документація?

Проектно-кошторисна документація — комплекс документів, що визначають місце будівництва (реконструкції) майбутнього об’єкта, його архітектурне, планувальне і конструктивне рішення, потребу в кадрах, будівельних матеріалах, машинах і обладнанні, коштах.

Зміст і обсяг документації (проєктні завдання і робочі креслення, зведення витрат, кошторисно-фінансові розрахунки і ін.) для окремих об’єктів будівництва визначаються затвердженими інструкціями з розробки проєктів і кошторисів.

Склад проектної документації в залежності від стадії проектування визначається у відповідності до додатків ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Чи має право замовник виконувати роботи з проектування об’єктів будівництва (виступати в ролі і Замовника, і Проектувальника) за рахунок коштів державного бюджету при наявності в штаті працівників з відповідними кваліфікаційними сертифікатами? Чи не має в цьому випадку конфлікту інтересів між Проектувальником та Замовником?

Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм і правил.

Згідно Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку від 16.05.2011 № 45, будівництва та житлово-комунального господарства України, проектувальник – юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об’єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі – сертифікований виконавець).

Отже, фізична особа, що згідно із законодавством одержала кваліфікаційний сертифікат інженера-проєктувальника, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об’єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), має право у встановленому законодавством порядку виконувати роботи з розроблення проектної документації на будівництво об’єктів за видом робіт, визначеним кваліфікаційним сертифікатом.

Публічною закупівлею згідно Закону України «Про публічні закупівлі» є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. За результатом проведення закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю – господарський договір, який передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Якщо відповідно до організаційно-розпорядчих документів організації-замовника на штатного працівника/працівників покладені обов’язки щодо виконання робіт, наприклад, робіт із розроблення дефектного акта та складання кошторисної документації, виконання таких робіт не є предметом публічної закупівлі, не передбачає укладення договору про закупівлю між штатним працівником/працівниками та замовником, а виконується в рамках функціональних обов’язків працівника/працівників, передбачених організаційно-розпорядчими документами організації-замовника з оплатою відповідно до штатного розпису.

В інших випадках закупівля робіт з проєктування об’єктів будівництва здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням принципів публічних закупівель та виходячи з наявності конкурентного середовища на закупівлю робіт із розроблення проєктної документації. При цьому замовник відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» повинен забезпечити недопущення та запобігання виникнення конфлікту інтересів між приватним інтересом працівника замовника (або будь-якої особи, що діє від імені замовника, яка залучена до закупівельного процесу або впливає на нього) та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення закупівлі.

Які, з існуючих в Україні технологій дрібного ремонту покриття є найбільш економічно раціональними? Як можна визначати, яка технологія буде найбільш ефективною?

Згідно з класифікацією, поданою у ДСТУ-Н Б В.3.2-5:2016 «Настанова з ліквідації вибоїн покриття нежорсткого дорожнього одягу автомобільних доріг», існують наступні матеріали для ліквідації вибоїн (поділ на групи):

Кожну з груп не можна оцінювати суто за вартістю, адже вони мають різні умови використання та строки служби, а тому кожна з технологій має окремі переваги та недоліки.

Якщо ж їх розглянути з точки зору технологічних умов в частині глибини вибоїни, то можна провести наступний розподіл вищенаведених груп матеріалів:

Крім того необхідно враховувати і температурний режим використання матеріалів для ремонту вибоїн. Зокрема гарячі (не модифіковані суміші) та литі асфальтобетонні суміші можна використовувати лише в суху погоду при температурі повітря: навесні та влітку – не нижче 5°С, восени – не нижче 10°С.

При цьому вони мають найбільший термін служби навіть на дорогах вищої категорії.

Натомість, при зниженні температури повітря (від +5°С до -10 °С) і необхідності термінової аварійної ліквідації вибоїн доцільно використовувати холодні асфальтобетонні суміші, бітумомінеральні суміші (холодні) або суміші з асфальтогранулятом.

Виконання робіт з ліквідації вибоїн покриття пневмоструменевим методом є найбільш раціональним та доцільним при глибині вибоїни до 50 мм та її площі до 1,5 м2. Також завдяки використанню даного методу забезпечується герметизація мікротріщин навколо місця ремонту.

Також, слід пам’ятати про контроль якості зі сторони Замовника безпосередньо при проведенні робіт (дотримання всіх технологічних етапів), а також лабораторний контроль матеріалів, які використовувалися для ліквідації вибоїн.

Для доріг з невеликою інтенсивністю руху (низькою технічною категорією) доцільно виконувати ремонт методом просочення, що має невисоку вартість.

Чи потрібні додаткові погодження зі сторони замовника та (або) перерахунок договірної ціни, якщо при виконанні робіт з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг виникла необхідність (зниження температурного режиму) використання сумішей гарячих асфальтобетонних на модифікованому бітумі замість звичайної асфальтобетонної суміші? Дана заміна не призведе до збільшення договірної ціни в цілому, але призведе до збільшення вартості матеріалу за рахунок раніше отриманої економії коштів при виконанні робіт на даному об’єкті.

Слід наголосити замовникам робіт, що механізм заміни матеріалу може бути визначено безпосередньо умовами договору між Підрядником та Замовником робіт, де чітко окреслено всі етапи офіційного обґрунтування та погодження використання іншого матеріалу або застосування модифікаторів. Це може бути визначення чіткого строку надання офіційного повідомлення, підписання спільного акту чи протоколу.

При застосуванні динамічної ціни у договорі на виконання робіт витрати на використання модифікуючих добавок для технологічного зниження температури укладання асфальтобетонної суміші при виконанні поточного дрібного ремонту можна передбачити за рахунок інфляції, ризику тощо. Проте слід зазначити, що максимальна ціна отриманої модифікованої асфальтобетонної суміші не має перевищувати встановлені граничні допустимі ціни визначені при монітринзі цін відповідно до листа Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.08.16 № 7/15-9642.

Також слід зауважити, що не можна змінювати і об’єми виконання робіт, які визначені у договорі та відповідно до вимоги СОУ 42.1-37641918-085:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання» визначено, що зміна ціни має уточнюватися умовами договору.

Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців в рамках Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» став можливими завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю CoST Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.