Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців. Випуск 4

Документів за вашим запитом не знайдено

Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців – це збірка відповідей на найбільш поширені питання представників регіональних і місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування в частині децентралізованого управління дорожнім господарством в їхніх регіонах, містах, селах та селищах.

Розроблений експертами Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» на прохання та запити співробітників місцевих дорожніх підрозділів, Дайджест дорожніх «проблем» має чітку структуру у форматі «запитання-відповідь» за п’ятьма різними темами:

  1. Закупівлі,
  2. Проєктування,
  3. Контроль якості,
  4. Матеріали та технології,
  5. Дороги комунальної власності.

При цьому більшість з тем дозволяють прояснити питання, що можуть виникнути на кожному з етапів життєвого циклу інфраструктурного проєкту в усіх замовників дорожніх робіт і послуг, у той час, як остання допомагає вирішити спірні моменти управління саме магістральними дорогами та вулицями в населених пунктах.

Закупівлі

Проектування

Матеріали та технології

Контроль якості

Управління комунальними дорогами

Чому закупівлі проводяться від 1,00 грн?

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), який діє в оновленій редакції з 19 квітня 2020 року, не встановлює обов’язкової вимоги здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн., через електронну систему закупівель. Для таких закупівель замовник може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів, або укладати прямі договори. Найголовнішим є те, що замовник у будь-якому випадку повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель. Слід пам’ятати, що при здійсненні закупівель вартістю до 50 тис. грн. без використання електронної системи замовник обов’язково протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю оприлюднює в системі «Prozorro» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання
електронної системи закупівель.

Для закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону (зокрема для ОТГ це вартість менш ніж 200 тис. грн. для товарів, послуг та 1,5 млн. грн для робіт), встановлений новий вид закупівлі – спрощена закупівля, яка здійснюється шляхом використання електронної системи закупівель у порядку,
передбаченому Законом.

Зниження обов’язкової межі застосування електронної системи закупівель до 50 тис. грн. збільшує можливості для здійснення громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів, мінімізує укладання прямих договорів, що не завжди є економічно обгрунтованим та вигідним, та сприяє розвитку малого та середнього бізнесу, оскільки вся інформація про закупівлю є відкритою та доступною для
потенційних учасників.

Якщо виникли додаткові аналогічні роботи по об'єкту (договір був заключений за результатами відкритих торгів, в ході проведення робіт виникла потреба у додаткових роботах, коригування проєкту проведено), то заключаємо договір на суму аналогічних робіт (до 1,5 млн. грн.) з підрядником, який виконує роботи по основному договору і опубліковуємо звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель. А якщо сума додаткових робіт перевищує 1,5 млн. грн. - з таким підрядником проводимо переговорну процедуру. Вірно?

В Законі України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачена можливість за наявності визначених Законом умов здійснити закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг без застосування конкурентного відбору.

Так, відповідно до п.5 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних
робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.

Тож у випадку виникнення після укладення договору про закупівлю за результатом відкритих торгів у замовника – скажімо, селищної ради – необхідності у закупівлі у того самого учасника додаткових аналогічних робіт вартістю, що дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за 1,5 млн. грн., та за наявності умов, передбачених у п.5 частини сьомої статті 3 Закону, закупівля здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

При вартості додаткових аналогічних робіт, що дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн., замовник може як виняток застосувати переговорну процедуру за наявності умов для її застосування, передбачених п.5 частини другої статті 40 Закону. Слід пам’ятати, що в обґрунтуванні застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до Закону необхідно зазначити посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов її застосування.

Обов’язковість застосування замовником положення ч.15 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до ст.16 цього Закону та на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю у разі не надання учасником жодних документів/надання не в повному обсязі документів на право підпису та на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям.

Згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі − Закон) замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до
статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

У частині шістнадцятій статті 29 Закону також зазначений склад інформації, яку повинно містити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, зокрема, перелік виявлених невідповідностей. Однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника відповідно до п.1 частини першої статті 31 закону є: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Для застосування підстави відхилення тендерної пропозиції через невідповідність учасника встановленим кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям замовник має встановити цю
невідповідність.

Водночас, частина шістнадцята статті 29 передбачає обов’язок замовника у разі виявлення невідповідностей розмістити повідомлення з вимогою про їх усунення, а згідно частини дев’ятої статті 26 Закону учаснику надається можливість виправлення виявлених замовником невідповідностей в
інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції.

В Законі не міститься ознак, за якими те чи інше відхилення від вимог тендерної документації в поданій інформації та/або документах визначається як невідповідність. Вважаємо, що вільне трактування замовником, яке саме відхилення відноситься/не відноситься до поняття «невідповідність», може спричинити ризик недотримання принципів публічних закупівель, зокрема добросовісної конкуренції серед учасників, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі.

Практика розгляду скарг учасників на рішення замовників щодо відхилення тендерних пропозицій з підстави невідповідності кваліфікаційним критеріям показує, що за рішеннями АМКУ не надання замовником можливості учаснику виправити невідповідності щодо відсутності в тендерній пропозиції документів, які вимагалися тендерною документацією, зокрема, на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, є порушенням вимог частини шістнадцятої статті 29 та частини дев’ятої статті 26 Закону.

З рішеннями АМКУ щодо розгляду деяких таких скарг можна ознайомитися за посиланнями:
UA-2020-06-18-002633-b (рішення колегії АМКУ №16561-р/пк-пз від 02.09.2020 щодо скарги UA-2020-06-18-002633-b.b1, див. п.1.1)
UA-2020-06-01-001663-a (рішення колегії АМКУ №15720-р/пк-пз від 18.08.2020 щодо скарги UA-2020-06-01-001663-a.c1, див. пп. 1,3,4)

Отже, у разі не надання учасником у тендерній пропозиції документів (документу)/надання не в повному обсязі документів, які вимагалися на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю, замовник повинен розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей згідно частини шістнадцятої статті 29 Закону. У разі не виправлення учасником виявлених замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення повідомлення замовник згідно п.1 частини першої статті 31 Закону відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Питання щодо реалізації учасниками права виправлення невідповідностей в тендерних пропозиціях більш детально буде викладено в оновленому Посібнику ризиків закупівель в дорожній сфері, який наразі розробляється.

Чи потрібно робити повторну експертизу проєктної документації, якщо в ході робіт виникла необхідність у додаткових роботах, вартість яких не перевищує 300 тис. грн.

Нагадаємо, що питання проведення експертизи проєктів будівництва врегульовані Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 (далі – Порядок).

Експертиза є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва, метою проведення якої є визначення якості проєктних рішень, у тому числі щодо додержання нормативів з питань, зокрема кошторисної частини проєкту будівництва.

Обов’язковій експертизі відповідно до п.10 Порядку підлягають проєкти будівництва об’єктів, що, зокрема, споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. гривень, – щодо кошторисної частини проєкту будівництва.

Відповідно до п.11 Порядку експертизі також підлягають проєктні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проєкту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Згідно п.16 Порядку повторна експертиза проєкту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв’язку з необхідністю зміни проєктних рішень та/або у зв’язку із зміною державних будівельних норм, та/або вихідних даних щодо проєктування.

Отже, якщо в ході виконання робіт за договором підряду виникла необхідність у зміні проектних рішень та, відповідно, додаткових роботах, після коригування проєкту будівництва необхідно проведення його повторної експертизи відповідно до Порядку, незалежно від вартості додаткових робіт.

Які існують правові засади використання методу "Проєктуй та будуй"?

Закупівля за методом «Проєктуй та будуй», за яким підрядник-переможець є і проєктувальником, і безпосередньо виконавцем будівельних робіт, є дуже перспективним підходом до здійснення закупівель, адже передбачає врахування частини життєвого циклу об’єкту: проєктування та будівництво. Зауважимо, що в Законі України «Про публічні закупівлі» перешкод для застосування такого методу не вбачається.

Закупівля за методом «Проєктуй та будуй» скорочує загальний строк проведення закупівель робіт з розроблення проєктної документації та будівництва об’єкта, а отже і строк виконання робіт, дозволяє підвищити ефективність управління процесами проєктування та будівництва, оперативно вирішувати питання щодо коригування проєктної документації в разі необхідності.

На сьогодні, на жаль, відсутнє нормативне та методичне забезпечення таких закупівель, зокрема, немає затвердженого порядку визначення очікуваної вартості, що створює ризик безпідставного завищення очікуваної вартості; відсутні рекомендації щодо порядку формування технічної специфікації, порядку розрахунку ціни тендерної пропозиції, формування умов проєкту договору про закупівлю, предметом якого є і проєктування, і будівництво. При здійсненні авторського нагляду за будівництвом об’єкту імовірне виникнення ризику конфлікту інтересів.

Вважаємо, що розробка відповідними органами центральної виконавчої влади належного нормативного та методичного забезпечення дозволить розв’язати ці питання при здійсненні закупівель за методом «Проєктуй та будуй», мінімізувати ризики та забезпечити ефективність таких закупівель.

Залучення інженера-консультанта: від підготовки технічного завдання до завершення об'єкта.

Залучення інженера-консультанта до надання послуг на стадіях реалізації інвестиційно- будівельного проєкту в дорожній галузі передбачає здійснення закупівлі інженерно-консультаційних послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Примірний перелік послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до стадій його реалізації, розроблений Міждержавною гільдією інженерів-консультантів. З ним можна ознайомитися у шостому номері Інформаційного бюлетеня (6’2020) Міністерства розвитку громад та територій України. Цим Примірним переліком можна скористатися для підготовки технічного завдання на закупівлю інженерно-консультаційних послуг.

Готуючи технічне завдання, замовник обирає ті послуги, які необхідні йому в залежності від стадії реалізації інвестиційно-будівельного проекту (передпроєктна стадія, стадія проєктування, стадія будівництва, стадія експлуатації), виходячи з особливостей об’єкта та обсягів фінансування.

На підставі видів послуг, визначених в технічному завданні, замовник встановлює вимоги до документів, що мають бути надані учасником для підтвердження його кваліфікації та спроможності виконати послуги.

Нагадаємо, що інженер-консультант – це фахівець із кваліфікаційним рівнем, підтвердженим органом із сертифікації персоналу, акредитованим у відповідній сфері згідно із законом, та/або суб’єкт господарювання, що має у своєму складі таких фахівців, який здійснює управління проектом, забезпечує організаційне і консультаційне супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, приймає від імені замовника відповідні рішення та виконує інші функції, визначені договором (визначення терміну відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до змін, внесених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2017 №192 до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 64 “Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи”, передбачено чотири категорії інженера-консультанта (будівництво) та щодо кожної категорії визначені завдання та обов’язки, вимоги до знань, кваліфікаційні вимоги.

Реєстр інженерів-консультантів можна переглянути на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 13.04.2020 № 89 затверджено примірну форму договору про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві.

Ця примірна форма договору може застосовуватися замовником як рекомендації під час підготовки проєкту договору про закупівлю на надання інженерно-консультаційних послуг. Замовнику при підготовці проєкту договору слід звернути увагу на необхідність встановлення додатків до договору про закупівлю. Строк надання послуг визначається в залежності від їх переліку та етапів, на яких надаються інженерно-консультаційні послуги.

Якщо проєктні організації мають ліцензію (сертифікати за професіями), то чому необхідно проходити експертизу?

Експертиза проєктної документації проводиться з метою визначення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо дотримання нормативів відносно створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проєкту будівництва. Порядок затвердження проєктів будівництва і проведення експертизи наведено у Постанові КМУ від 11 травня 2011 р. № 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

Кабінет Міністрів України затвердив Ліцензійні умови та Перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва, які втричі зменшують кількість робіт, що підлягають ліцензуванню.
Ліцензійні умови та Перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва прийнято на виконання вимог Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», що набув чинності 28.06.2015.

У порівнянні з попередніми Ліцензійними умовами (наказ Мінрегіонбуду від 27.01.2009 № 47), новий документ втричі зменшив кількість робіт у сфері будівництва, які підлягають ліцензуванню.

Зі списку виключені:
– роботи з проєктування, оскільки сьогодні виконавці цих робіт проходять професійну атестацію – сертифікацію;
– роботи з будівництва об’єктів І-ІІІ категорій складності;
– роботи інжинірингової діяльності, виконавці частини яких також отримують сертифікати. Нові Ліцензійні умови та Перелік видів робіт спрощують ведення господарської діяльності для проєктантів, забудовників, що будують нескладні об’єкти та для надавачів інжинірингових послуг.

Законом України «Про архітектурну діяльність» визначено, що відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури» встановлено порядок проходження професійної атестації, а також визначено види робіт, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію. До таких видів робіт належить, зокрема, інженерно-будівельне проєктування.

З листопада 2011 року по липень 2015 року професійна атестація проводилась Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

З липня 2015 року наказом Мінрегіону від 16.06.2015 № 137 повноваження щодо проведення професійної атестації інженерів-проєктувальників делеговано саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності – Всеукраїнській громадській організації “Гільдія проектувальників у будівництві”.

Існують сертифікати за професіями:
− інженерно-будівельне проєктування в частині забезпечення механічного опору та стійкості;
− інженерно-будівельне проєктування в частині забезпечення безпеки експлуатації;
− інженерно-будівельне проєктування в частині забезпечення захисту від шуму;
− інженерно-будівельне проєктування в частині забезпечення економії енергії;
− інженерно-будівельне проєктування в частині виконання інженерних вишукувань;
− інженерно-будівельне проєктування в частині технології будівельного виробництва;
− інженерно-будівельне проєктування в частині безпеки життя і здоров’я людини, захисту навколишнього природного середовища (екологія);
− інженерно-будівельне проєктування в частині безпеки життя і здоров’я людини, захисту навколишнього природного середовища (санітарна гігієна);
− інженерно-будівельне проєктування в частині дотримання вимог пожежної безпеки;
− інженерно-будівельне проєктування в частині кошторисної документації;
− інженерно-будівельне проєктування доріг.

Один з наведених вище сертифікатів може мати Головний інженер Проєкту (ГІП).

Коли розробляють проєктну документацію? Проєктування велосипедної інфраструктури? Проєктна документація? Завдання на розроблення проєктної документації? Розробники проєктної документації? Експертиза проєктної документації? Висновок експертизи проєктної документації?

Проєктні роботи – роботи, пов’язані зі створенням проєктної документації для будівництва.

У відповідності до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» будівництво являє собою нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію та капітальний ремонт об’єктів будівництва, де об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Також, у відповідності до ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», поточний середній ремонт виконується комплексно відповідно до проєктно-кошторисної або кошторисної документації.

У підсумку маємо, що нове будівництво, капітальний ремонт та реконструкція виконуються відповідно до розробленої і затвердженої у встановленому порядку проєктно-кошторисної документації, поточний середній ремонт – виконується комплексно відповідно до проєктно-кошторисної або кошторисної документації.

Проєктування велосипедної інфраструктури

Для доріг загального користування велосипедні доріжки проєктуються з урахуванням вимог, вказаних у п. 12.1 ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги». В межах населених пунктів велосипедні доріжки проєктуються згідно до п. 5.3.8 – 5.3.13 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів».

З 01.10.2020 в дію вступає ДСТУ 8906:2019 «Планування та проектування велосипедної інфраструктури. Загальні вимоги»

Розробники проєктної документації

Розробниками проєктно-кошторисної документації являються проєктні організації, Головний Архітектор Проєкту (Головний Інженер Проєкту) яких повинен мати відповідний професійний сертифікат Всеукраїнської громадської організації “Гільдія проектувальників у будівництві”.

Експертиза проєктної документації

Експертиза проєктної документації проводиться з метою визначення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо дотримання нормативів відносно створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проєкту будівництва. Порядок затвердження проєктів будівництва і проведення експертизи наведено у Постанові КМУ від 11 травня 2011 р. № 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

Проєкти будівництва затверджуються на стадіях «Проект» та «Робочий проект» і схвалюються на стадії «Техніко-економічне обґрунтування» («Техніко-економічний розрахунок»). У разі, коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунку), схваленого в установленому порядку, проєктна документація може затверджуватися в цілому на об’єкт або за чергами. Зміни до затверджених (схвалених) проєктів будівництва вносять на підставі завдання на проєктування.

Експертизу проєктної документації проводять експертні організації незалежно від форм власності, що відповідають критеріям, визначеним Міністерством розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон). Порядок формування та ведення переліку експертних організацій визначається також Мінрегіоном.

Експертизу проєктів будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів зі значними наслідками (СС3), що споруджуються за рахунок бюджетних коштів і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводять експертні організації зі статусом юридичної особи, які відповідають визначеними Мінрегіоном критеріям, у складі яких щонайменше 80 відсотків експертів працюють на постійній основі та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат, а також які мають філії (представництва) у регіонах, на території яких реалізуються проєкти будівництва.
Слід зазначити, що замовник сам обирає експертну організацію. Експертизу не може проводити розробник проєкту будівництва.

Експертизу проєктів будівництва об’єктів, до складу яких входять кілька об’єктів з різними класами наслідків (відповідальності), проводять експертні організації відповідно до механізму проведення експертизи щодо об’єктів з найвищим класом наслідків (відповідальності), визначеним для окремого об’єкта у складі комплексного об’єкта, що будується.

Обов’язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об’єктів, що:
− за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
− споруджують на територіях зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами (болотиста місцевість, гірська місцевість);
− споруджують із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їхня кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн (кошторисна частина проєкту будівництва).

Висновок експертизи проєктної документації

Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію щодо:
− дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів відносно створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проєкту будівництва;
− допущення помилок та недотримання зазначених вимог.

Повторна експертиза проєкту будівництва проводиться після його доопрацювання у зв’язку з необхідністю зміни проєктних рішень та/або у зв’язку зі зміною державних будівельних норм та/або вихідних даних щодо проєктування.

Загальним питанням розробки та експертизи проєктної документації в дорожній галузі буде присвячена друга частина Посібника дорожніх «хвороб», випуск якого заплановано на початок 2021 року. Наразі пропонуємо ознайомитись з першою частиною Посібника.

Роль інженера-консультанта під час розробки проектної документації – незрозуміла роль та повноваження інженера-консультанта на етапі розробки проектної документації.

Базові послуги Інженера-консультанта які він може надавати Клієнту у відповідності до Збірника офіційних документів і роз’яснень «Ціноутворення у будівництві»:

1. Передпроектна стадія

Визначення переліку завдань, які необхідно виконати для реалізації Проекту. Розроблення концепції Проекту. Економічне та соціальне обґрунтування доцільності розроблення Проекту як складової вихідних даних для підготовки інвестиційного Проекту. Забезпечення топогеодезичної зйомки ділянки, відведеної під будівництво. Здійснення попередніх інженерно-геологічних вишукувань з метою визначення можливості розміщення об’єкту. Збір вихідних даних для проектування, у тому числі містобудівних умов і обмежень, технічних умов, складання завдання на проектування. Супровід розроблення інвестиційного проекту (у разі його розроблення).

Розроблення та надання Замовнику попереднього звіту, який містить фінансовий аналіз та прогноз ефективності Проекту, екологічні аспекти, дослідження соціального впливу а також перелік можливих ризиків для реалізації Проекту виходячи з проведеного аналізу та положень інвестиційного Проекту (у разі його розроблення).

2. Конкурс на проектні роботи

Підготовка тендерної документації. Надання Замовнику консультацій щодо процедури визначення переможця конкурсу. Участь у оцінці тендерних пропозицій. Узгодження положень та підготовка договірної документації між Замовником і Проектувальником відповідно до результатів конкурсу.

3. Стадія проектування

Надання Замовнику рекомендацій щодо оцінки варіантів розроблення Проекту, запропонованих Проектувальником. Контроль за виконанням графіку розроблення проектної документації. Аналіз проектних рішень, прийнятих Проектувальником, розгляд креслень та специфікацій. Супровід експертизи проектної документації. Перевірка та погодження рахунків-фактур, виставлених проектною та експертною організаціями за виконані роботи. Доповідь Замовнику щодо можливості затвердження проектної документації.

4. Конкурс на будівельні роботи

Підготовка тендерної документації. Надання Замовнику консультацій щодо процедури визначення переможця конкурсу. Участь у оцінці тендерних пропозицій. Узгодження положень та підготовка договірної документації між Замовником і Підрядником відповідно до результатів конкурсу.

У відповідності до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 08.08.2017 № 192 зі змінами, а саме зміни № 11 завдання та обов’язки інженера-консультанта, котрі стосуються розробки проектно-кошторисної документації:

1. Провідний інженер-консультант.
– Виступає представником інвестора (замовника) відповідно до укладеного договору в установленому законодавством порядку.
– Консультує інвестора з питань залучення проектних, генеральних підрядних організацій.
– Бере участь у підготовці договору підряду та контролює дотримання його положень усіма учасниками будівництва.
– Бере участь та вносить пропозиції щодо стадійності проектування, черг будівництва та етапів реалізації проекту.

2. Інженер-консультант І категорії
– Бере участь у здійсненні проектування.
– Відповідно до компетенції аналізує невідповідності, помилки чи пропуски в робочій документації та вживає заходи щодо їх усунення.
– Бере участь у здійсненні авторського нагляду протягом всього періоду будівництва.

3. Інженер-консультант ІІ категорії
– Бере участь у передпроектних роботах та підготовці вихідних даних щодо проектної документації на будівництво об’єкту.

4. Інженер-консультант
– Бере участь у контролі відповідності проектним рішенням використаних матеріально-технічних ресурсів, у перевірці обсягів виконаних будівельних робіт та якості будівельних матеріалів, у передпроектних роботах та підготовці вихідних даних щодо проектної документації на будівництво об’єкта. Виконує завдання, визначені цим 4 розділом, під керівництвом інженера-консультанта (будівництво) більш високої кваліфікації.

Чи має право замовник виконувати роботи з проектування об’єктів будівництва (виступати в ролі і Замовника, і Проектувальника) за рахунок коштів державного бюджету при наявності в штаті працівників з відповідними кваліфікаційними сертифікатами? Чи не має в цьому випадку конфлікту інтересів між Проектувальником та Замовником?

Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов’язані із створенням об’єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм і правил.

Згідно Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку від 16.05.2011 № 45, будівництва та житлово-комунального господарства України, проектувальник – юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об’єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі – сертифікований виконавець).

Отже, фізична особа, що згідно із законодавством одержала кваліфікаційний сертифікат інженера-проєктувальника, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об’єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), має право у встановленому законодавством порядку виконувати роботи з розроблення проектної документації на будівництво об’єктів за видом робіт, визначеним кваліфікаційним сертифікатом.

Публічною закупівлею згідно Закону України «Про публічні закупівлі» є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. За результатом проведення закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю – господарський договір, який передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Якщо відповідно до організаційно-розпорядчих документів організації-замовника на штатного працівника/працівників покладені обов’язки щодо виконання робіт, наприклад, робіт із розроблення дефектного акта та складання кошторисної документації, виконання таких робіт не є предметом публічної закупівлі, не передбачає укладення договору про закупівлю між штатним працівником/працівниками та замовником, а виконується в рамках функціональних обов’язків працівника/працівників, передбачених організаційно-розпорядчими документами організації-замовника з оплатою відповідно до штатного розпису.

В інших випадках закупівля робіт з проєктування об’єктів будівництва здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням принципів публічних закупівель та виходячи з наявності конкурентного середовища на закупівлю робіт із розроблення проєктної документації. При цьому замовник відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» повинен забезпечити недопущення та запобігання виникнення конфлікту інтересів між приватним інтересом працівника замовника (або будь-якої особи, що діє від імені замовника, яка залучена до закупівельного процесу або впливає на нього) та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення закупівлі.

Коли розробляється проектна документація?

Проектні роботи – роботи, пов’язані зі створенням проектної документації для будівництва. У відповідності до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» будівництво являє собою нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію та капітальний ремонт об’єктів будівництва, де об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

У відповідності до ДБН А.2.2-3_2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»

Нове будівництво — це будівництво нових будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об’єднаних цільовим призначенням, зведенням яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією.

Капітальний ремонт – роботи з комплексного відновлення чи покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг та інженерних споруд або приводять геометричні параметри і технічні характеристики окремих елементів до відповідності нормативним вимогам з урахуванням зростання інтенсивності руху та осьових навантажень без підвищення категорії дороги.

Реконструкція – перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних параметрів та/або функціонального призначення.

Ремонти направлені на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг – сукупності транспортно-експлуатаційних показників, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам згідно з Законами України “Про автомобільні дороги”, “Про автомобільний транспорт”, “Про дорожній рух” та Постанови Кабінету Міністрів України “Про правила дорожнього руху”.

Також, у відповідності до ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», поточний ремонт виконується комплексно відповідно до проєктно-кошторисної або кошторисної документації і встановлюється два види ремонтів, а саме:

  • Поточний середній ремонт – відновлення необхідних транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини (рівності та шорсткості покриттів шляхом влаштування поверхневих обробок, тонкошарових покриттів або інших шарів зносу), виправлення незначних пошкоджень окремих елементів автомобільної дороги (земляного полотна, укосів виїмок та насипів, водовідведення, штучних споруд та інших) і доведення елементів облаштування до нормативних вимог.
  • Поточний дрібний ремонт – підтримання транспортно- експлуатаційних характеристик автомобільних доріг шляхом усунення незначних пошкоджень окремих елементів дороги, що виникли в процесі експлуатації.

Отже, у підсумку маємо наступне:

  • Нове будівництво, Капітальний ремонт та реконструкція виконуються відповідно до розробленої і затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації;
  • Поточний середній ремонт виконується комплексно відповідно до проектно-кошторисної або кошторисної документації, яка складається на підставі дефектного акту або матеріалів інженерних вишукувань чи обстежень та затверджується замовником.
  • Поточний дрібний ремонт виконується відповідно до кошторисної документації, яка складається на підставі дефектного акту та затверджується замовником.
Чи можна ямковий ремонт проводити винятково повітряно-струменевим методом, а всі інші роботи з поточного середнього та капітального ремонту доріг - з використанням асфальтобетонної суміші?

Ремонт покриття з використанням повітряно-струменевого методу має свої переваги, тому дану технологію можна застосовувати з певними обмеженнями, наприклад, щодо глибини вибоїни, яка ремонтується. Виконання робіт з ліквідації вибоїн за цим методом є найбільш раціональним та доцільним при глибині вибоїни до 50 мм та площі до 1,5 м2.

Виключне використання асфальтоукладальників може бути недоцільним у деяких випадках. Наприклад, влаштування тонких шарів зносу з використанням литих емульсійно-мінеральних сумішей, влаштування поверхневих обробок, влаштування бетонного покриття та ін.

Класифікацію ремонтів наведено у ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”. Даний документ не є досконалим, тому розроблено проєкт нового класифікатора – ДСТУ 8747:2017 “Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання”, який вступає в дію з 01.01.2022.

Зазначена редакція документів проходила широке обговорення та пройшла усі необхідні погодження.

Чи повинні надаватись сертифікати матеріалів при ремонті доріг, які знаходяться на балансі облавтодора, але проходять в межах ОТГ?

Балансоутримувачами доріг загального користування можуть бути обласна служба автомобільних доріг (державного значення) або структурний підрозділ обласної державної дміністрації чи підпорядковане їй державне підприємство з управління дорогами місцевого значення. Облавтодор може виступати лише виконавцем доріг (підрядною організацією).

Згідно з чинним законодавством України, дорожньо-будівельні матеріали не підлягають обов’язковій сертифікації. Проте, для підтвердження відповідності матеріалів, виробів, конструкцій установленим вимогам третьою стороною у договорі на виконання робіт можливо передбачати необхідність надання сертифікатів відповідності матеріалів, виробів, конструкцій при виконанні таких робіт.

Тобто, потрібно переглянути умови договору на виконання дорожніх робіт місцевим облавтодором необхідно та звернути увагу на наявність таких пунктів у ньому.

Які, з існуючих в Україні технологій дрібного ремонту покриття є найбільш економічно раціональними? Як можна визначати, яка технологія буде найбільш ефективною?

Згідно з класифікацією, поданою у ДСТУ-Н Б В.3.2-5:2016 «Настанова з ліквідації вибоїн покриття нежорсткого дорожнього одягу автомобільних доріг», існують наступні матеріали для ліквідації вибоїн (поділ на групи):

Кожну з груп не можна оцінювати суто за вартістю, адже вони мають різні умови використання та строки служби, а тому кожна з технологій має окремі переваги та недоліки.

Якщо ж їх розглянути з точки зору технологічних умов в частині глибини вибоїни, то можна провести наступний розподіл вищенаведених груп матеріалів:

Крім того необхідно враховувати і температурний режим використання матеріалів для ремонту вибоїн. Зокрема гарячі (не модифіковані суміші) та литі асфальтобетонні суміші можна використовувати лише в суху погоду при температурі повітря: навесні та влітку – не нижче 5°С, восени – не нижче 10°С.

При цьому вони мають найбільший термін служби навіть на дорогах вищої категорії.

Натомість, при зниженні температури повітря (від +5°С до -10 °С) і необхідності термінової аварійної ліквідації вибоїн доцільно використовувати холодні асфальтобетонні суміші, бітумомінеральні суміші (холодні) або суміші з асфальтогранулятом.

Виконання робіт з ліквідації вибоїн покриття пневмоструменевим методом є найбільш раціональним та доцільним при глибині вибоїни до 50 мм та її площі до 1,5 м2. Також завдяки використанню даного методу забезпечується герметизація мікротріщин навколо місця ремонту.

Також, слід пам’ятати про контроль якості зі сторони Замовника безпосередньо при проведенні робіт (дотримання всіх технологічних етапів), а також лабораторний контроль матеріалів, які використовувалися для ліквідації вибоїн.

Для доріг з невеликою інтенсивністю руху (низькою технічною категорією) доцільно виконувати ремонт методом просочення, що має невисоку вартість.

Чи потрібні додаткові погодження зі сторони замовника та (або) перерахунок договірної ціни, якщо при виконанні робіт з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг виникла необхідність (зниження температурного режиму) використання сумішей гарячих асфальтобетонних на модифікованому бітумі замість звичайної асфальтобетонної суміші? Дана заміна не призведе до збільшення договірної ціни в цілому, але призведе до збільшення вартості матеріалу за рахунок раніше отриманої економії коштів при виконанні робіт на даному об’єкті.

Слід наголосити замовникам робіт, що механізм заміни матеріалу може бути визначено безпосередньо умовами договору між Підрядником та Замовником робіт, де чітко окреслено всі етапи офіційного обґрунтування та погодження використання іншого матеріалу або застосування модифікаторів. Це може бути визначення чіткого строку надання офіційного повідомлення, підписання спільного акту чи протоколу.

При застосуванні динамічної ціни у договорі на виконання робіт витрати на використання модифікуючих добавок для технологічного зниження температури укладання асфальтобетонної суміші при виконанні поточного дрібного ремонту можна передбачити за рахунок інфляції, ризику тощо. Проте слід зазначити, що максимальна ціна отриманої модифікованої асфальтобетонної суміші не має перевищувати встановлені граничні допустимі ціни визначені при монітринзі цін відповідно до листа Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.08.16 № 7/15-9642.

Також слід зауважити, що не можна змінювати і об’єми виконання робіт, які визначені у договорі та відповідно до вимоги СОУ 42.1-37641918-085:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання» визначено, що зміна ціни має уточнюватися умовами договору.

Як приймати роботи вирівнюючий шар із крупнозернистої асфальтобетонної суміші середньою товщиною 10 см, якщо згідно ДБН менше 10 см не приймається? Якщо середня товщина під собою розуміє, що йде нівелювання, як «+» так і «-»

Приймання таких робіт є некоректним.

Адже це суперечить вимогам чинних нормативних документів.

При прийманні закінчених робіт використовується метод порівняння фактичних значень контрольованих показників в кінцевій продукції з проектними і допустимими їх значеннями відповідно до вимог нормативних документів. Тому, згідно з ДБН В.2.3-4:2015 “Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво” якщо хоч один з показників по конкретному елементу не відповідає допустимому його значенню, тоді виконана робота по цьому елементу в обсязі розповсюдження дефекту не підлягає прийманню і потребує необхідної доробки.

Відповідно до зміни № 1 ДБН В.2.3-4:2015 “Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво” товщина вирівнюючого шару має бути не меньше два з половиною діаметра максимального розміра зерна щебеня.

Виходячи з того, що максимальний розмір зерен у крупнозернистій асфальтобетонній суміші складає 40 мм мінімальна товщина шару повинна становити не менше 10 см. При цьому відповідальність за позитивне рішення про прийняття таких робіт лежить саме на інженері технічного нагляду та Замовнику робіт.

Що робити якщо ямковий ремонт виконаний неякісно або були пропущені якісь ділянки?

Обсяги робіт, а тому і оплата за їх виконання на даний момент проводиться відповідно до фактичного обсягу виконаного ямкового ремонту. Тому, доцільно провести обміри ділянок, де проводився ямковий ремонт.

У випадку пропущених місць виникнення вибоїн доцільно включити дану ділянку повторно в перелік робіт (дефектний акт на наступний місяць) із зазначенням точного обсягу ліквідації вибоїн на цій ділянці.

У випадку неякісного виконання робіт потрібно довести факт неякісного виконання (протокол випробування, акт виявлення дефекту з фотоматеріалом тощо) та не приймати і не оплачувати виконані роботи до моменту усунення виявлених недоліків (за можливості) або повторного виконання робіт згідно з нормативними вимогами.

Як прийняти на баланс новоствореної ОТГ вулиці та дороги сільських рад?

Алгоритм дій ОМС

У кожному конкретному випадку саме ОМС вирішує ситуацію, що склалась навколо доріг, на власний розсуд з урахуванням вимог чинного законодавства, аби виявлена безхазяйна автомобільна дорога, яка потенційно належить до комунальної власності, була взята ОМС на баланс, потрібно:

  1. скласти акт про виявлення безхазяйної дороги, який затвердити рішенням відповідної ради
  2. направити відповідні запити до компетентних органів для встановлення балансоутримувача виявленої дороги (на власний розсуд ОМС залежно від ситуації) та отримати відповіді, відповідно до яких може бути встановлений або не встановлений власник дороги (якщо встановлений — дорога не може перебувати у комунальній власності громади)
  3. якщо на підставі отриманих запитів власника дороги не встановлено, треба звернутись із заявою до органу, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно, для взяття дороги на облік (радою буде отримана відмова про взяття дороги на підставі ч. 4 ст. 5 Закону № 1952) та розмістити оголошення у друкованих засобах масової інформації (оголошення з пропозицією власника вказаного майна заявити про своє право власності та надати відповідні документи до ОМС)
  4. після спливу одного року з дня отримання відмови про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі звернутись до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади (до заяви додати усі наявні документи, що стосуються даної дороги)

Звертаємо увагу, що у ст. 335 ЦК не йдеться про строки, в які безхазяйне нерухоме майно береться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою ОМС, на території якого воно розміщено, та про строк, в який має бути розміщене оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Відтак сплив одного року починається з дня взяття на облік безхазяйне нерухоме майно.

В нашому випадку не врегульовано строк перебігу цього одного року: або з дати, коли ОМС отримав відмову від органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про взяття майна на облік чи з дати розміщення оголошення.

Краще дочекатись спливу року саме від дати розміщення оголошення. Оскільки з огляду на ст. 335 ЦК спочатку треба звернутись до органу, а вже потім дати оголошення.

В нашому випадку саме за допомогою оголошення ми шукаємо власника безхазяйного майна.

І зауважимо: у разі звернення до суду ОМС мають враховувати вимоги ч. 7 ст. 235 ЦПК.

Зазначена частина говорить про те, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Досить актуальним є питання збереження дорожнього покриття від руйнування великоваговим транспортом, що рухається вулицями міста до промислових об’єктів. У межах району не створені пункти габаритно-вагового контролю на дорогах загального користування. Чи може громада обладнати місце для пересувного пункту габаритно-вагового контролю на дорогах населеного пункту і чи забезпечить Укртрансбезпека здійснення такого контролю? Які є поради щодо облаштування таких майданчиків?

У відповідності до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) затверджену Постановою КМУ від 11.02.2015 р №103 Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до п.5 вказаного вище Положення Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

Наказом міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року №255 затверджено вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю також виключно на автомобільних дорогах загального користування.

Тому наразі відсутня нормативна база для облаштування пункту габаритно-вагового контролю на дорогах населеного пункту.

Як варіант можливо відпрацювати спільно з поліцією та укртрансбезпекою питання облаштування пункту контролю на вулицях і дорогах, які є суміщеними з автомобільними дорогами загального користування.

Дороги зараховані на баланс комунального підприємства, чи може управління ЖКГ напряму проводити торги і заключати договір з підрядником на капітальний ремонт дороги міста.

Відповідно до закону України про місцеве самоврядування до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

  • повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку;
  • управління об’єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об’єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Враховуючи наведене ОСМ в межах повноважень може визначити будь яке комунальне підприємство.

Випускається розпорядженням виконавчого органу (рішенням ради) ОМС в якому описують основні вимоги, наведені в прикладі.

Приклад:

1. Здійснити у 2022-2023 роках капітальний ремонт дороги…..
2. Визначити управління ЖКГ (ідентифікаційний код 000000 ) замовником робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.
3. Управлінню ЖКГ у встановленому порядку:
3.1. Отримати вихідні дані для проєктування.
3.2. Визначити генеральну проєктну та генеральну підрядну будівельну організації для виконання робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.
3.3. Забезпечити у 2022-2023 роках розроблення проєктної документації, проведення її експертизи та затвердження.
3.4. Забезпечити дотримання вимог законодавства щодо порядку виконання будівельних робіт.
3.5. Під час виконання робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, забезпечити дотримання Правил благоустрою міста …, затверджених рішенням міської ради від ….. №…….
3.6. Під час укладання договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту об’єкта, зазначеного у пункті 1 цього розпорядження, обов’язково передбачити умови щодо надання підрядною будівельною організацією гарантії якості виконаних робіт та встановити гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва не менше ніж … років, а також безумовне повернення, в разі виявлення контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт, коштів у сумі завищення.
3.7. Розробити, погодити з Управлінням патрульної поліції схему організації дорожнього руху на період виконання робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.
4. Взяти до відома, що:
4.1. Фінансування робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів.
4.2. Відповідальність за виконання робіт в установлені терміни згідно з затвердженим графіком, раціональне і цільове використання бюджетних коштів несе замовник робіт – управління ЖКГ.
4.3. Майно, створене та/або придбане в результаті здійснення робіт, передбачених пунктом 1 цього розпорядження, є комунальною власністю територіальної громади міста ……. та підлягає закріпленню на праві господарського відання (або оперативного управління) за комунальним підприємством ……..
Управлінню фінансів передбачити фінансування робіт зазначених у пункті 1 цього розпорядження у 2022 роках та наступних роках.
5.2. Щоквартально подавати інформацію про стан виконання цього розпорядження ……
6. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на ………

Дайджест «дорожніх» питань-відповідей для управлінців і техфахівців в рамках Проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади» став можливими завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю CoST Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.