Індекс прозорості інфраструктури України – 2021

62,18 балів зі 100 можливих набрала Україна в рамках дослідження, проведеного командою експертів CoST Ukraine за ініціативи та методологією Міжнародного секретаріату CoST.

Таким є національний показник Індексу прозорості інфраструктури України у 2021 році.

За словами Голови Правління Міжнародного секретаріату CoST Крістіана Пуртмана, не дарма Україна стала однією з 6 країн, обраних для проведення пілотного дослідження, адже команда місцевого представництва Ініціативи довела свою ефективність в поширені принципів прозорості і філософії доброчесності, а також в оцінці відкритості даних в сфері інфраструктури.

«Досвід від реалізації цього проєкту в Україні, дозволив нам набути практичних знань та навичок, які допоможуть провести аналогічні дослідження в інших країнах-членах CoST, яких сьогодні вже понад 20», – наголосив він.

Його підтримав автор методології, міжнародний консультант CoST Девід Замора, презентувавши методологію, за якою формувалася вибірка учасників і проводилася їхня оцінка.

«Індекс прозорості інфраструктури є тим самим індикатором, який демонструє ступінь підзвітності розпорядників публічних коштів, сильні та слабкі сторони державного управління, а також роль кожного конкретного громадянина в процесі прийняття управлінських рішень в цій сфері», – зауважив він.

Цю думку поділив і Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, зазначивши, що прозорість та підзвітність є одним з ключових принципів, якими керуватиметься команда Міністерства інфраструктури, в тому числі шляхом імплементації стандартів CoST.

«Я радий, що впровадження цього Індексу розпочалося з України. І нехай цьогоріч рівень відкритості роботи наших державних органів, а також рівень взаємодії держави з громадянами становить трохи більше 60% від досконалого рівня, ми вже маємо вихідні дані для оцінки результативності змін та реформ в цій сфері, запланованих на майбутнє», – підкреслив Міністр.

Більш того, виведення Індексу прозорості інфраструктури дозволило спеціалістам CoST скласти Рейтинг прозорості діяльності закупівельників дорожніх робіт і послуг з числа учасників оцінювання, кількість яких становила 30 організацій: 13 місцевих адміністрацій, 10 служб автомобільних доріг, 6 державних підприємств регіонального рівня та 1 державне підприємство національного рівня.

Формування зазначеної вибірки здійснювалось на основі вже згаданої методології з урахуванням особливостей України.

«Головними критеріями відбору організацій були участь у програмі «Велике будівництво», обсяги їхніх закупівельних бюджетів, масштабність реалізованих ними інфраструктурних проєктів, а також наявність оплат за ними на рівні 99-100%», – деталізував процес формування вибірки координатор Проєкту Святослав Абрамов.

Саме ж дослідження проводилося за 4 вимірами: «сприятливе середовище», «розкриття інформації», «спроможність та процеси» і «залучення громадян», у 2 способи – шляхом роботи з відкритими джерелами, а також проведення інтерв’ю безпосередньо з представниками закупівельних організацій.

За словами спеціалістки з оцінювання Надії Бабинської Вірної, найбільший бал, а саме 70,2, був вирахуваний за виміром «Сприятливе середовище», який передбачав оцінювання відповідності українського законодавства потребам всіх учасників ринку робіт і послуг в сфері інфраструктури, а також наявності належних інструментів, необхідних для всебічного оприлюднення інформації за проєктами.

«Такий високий показник цього виміру свідчить, що в Україні є всі умови для того, щоб утримання та розвиток української інфраструктури здійснювався максимально прозоро, а абсолютно всі та кожний – від звичайних громадян до представників влади, бізнесу, а також потенційних інвесторів, мали змогу оперативно отримувати вичерпну інформацію про реалізовані, діючи та заплановані інфраструктурні проєкти в Україні», – прокоментувала вона.

Водночас з цим виміри «Розкриття інформації» та «Спроможності і процеси», які оцінюють інституційні можливості закупівельних організацій щодо оприлюднення даних, в тому числі відповідно до стандартів CoST, отримали значно меншу кількість балів, а саме 59,03 та 64,69 – відповідно.

Ці виміри продемонстрували неготовність деяких закупівельних організацій до використання всього арсеналу інструментів прозорості, що насамперед пов’язано з тим, що багато з них є новоствореними, а тому в них ще не відпрацьовано механізм надання доступу до публічної інформації, є потреби в додатковому технічному забезпеченні, створенні веб-представництв і навіть збільшенні чисельності працівників.

«При цьому в служб автомобільних доріг показники цього виміру значно вищі ніж в місцевих органів влади та їхніх нещодавно створених державних підприємств, оскільки в САД, які функціонують давно, є окремі працівники, відповідальні як за забезпечення доступу до публічної інформації, так і за зв’язки з громадськістю, а також всі необхідні ресурси для оприлюднення інформації за проєктами – веб-сторінки служб, а також сторінки в соціальних мережах», – пояснила Н.Бабинська.

Низьким виявився і показник виміру «Залучення громадян», який склав лише 56,56 балів, що, на думку спеціалістки, пов’язано з поширеним в Україні підходом до реалізації інфраструктурних проєктів, коли планувальниками і замовниками робіт і послуг виступають одні суб’єкти владних повноважень, а їхніми закупівельниками – інші організації, які не вбачають за необхідне працювати над взаємодією з громадськістю.

«Більш того, 5 з 30 закупівельних організацій були оцінені лише за 2 з 4 вимірів, оскільки їхні представники відмовилися від інтерв’ю або уникали його. Що в свою чергу свідчить про закритість цих закупівельників, а отже впливає на показник прозорості всієї сфери української інфраструктури загалом», – наголосила Н. Бабинська

Найпрозорішими у своїй діяльності за результатами дослідження визнано Службу автомобільних доріг в Івано-Франківській області та Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, третє та четверте місце з невеликою різницею поділили служби автомобільних доріг у Львівській та Рівненській областях, а п’яте посіла САД у Хмельницькій області, набравши 83,34, 83,10, 76,43, 76,03 та 75,79 балів – відповідно.

Насамкінець зустрічі виконавчий директор CoST Ukraine Катерина Басова зазначила, що не дивлячись на те, що ще є над чим працювати, Україні є чим пишатися і для порівняння навела показники, отримані в ході дослідження в Коста-Ріці.

«Національний показник Індексу прозорості інфраструктури: 47,51, «Сприятливе середовище» – 30.4, «Процеси та спроможності» – 41,8, «Залучення громадян» – 37,7, «Розкриття інформації» – 67.2».

Прес-офіс CoST Ukraine